Єдиний урок до дня

Небесної сотні.

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Оформленя: Дошка з надписом пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…»,ноутбук ).

Хід заходу

Виконання Гімну України.

Слайд 1. Небесна сотня: Герої не вмирають

Вступне слово викладача. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

Слайд 2. Відео Герої не вмирають

 (Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки для вшанування памяті.)

Викладач.  Шановні  учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

 Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Битви під Крутами, Голодомору 1932-33рр, Бабиного Яру. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

Відтепер 20 лютого 2016 року Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні.

Ведучий 1 Григорєва Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.

В знак підтримки України 1  лютого всі польські теле –та радіоканали транслювали  пісню «Подай руку Україні»

Слайд 3. Відео «Подай руку Україні»

Ведучий 2 Шеремет Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх на барикади до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

Учень 1 Брайко                        

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень 2  Масловська                        

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

Учень 3    Воронов                   

Мамо, я живий, лиш закриті очі....

І серце не б`ється, не вирує кров...

Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі

Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

Учень 4  Воронін

Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,

За ту біль, і той жаль, що я наробив.

Я ж хотів лише миру, добра і свободи...

А мене за це ворог безжалісно вбив.

Учень 5 Авдійчук

Чи знає мама, чи знає тато,

Що син нівечить і б’є людей,

Що він криваву несе зарплату, –

Вона на гірких сльозах дітей

А вдома мати, а вдома мати

Чекає сина, бо він – герой.

Від зла він має всіх захищати,

Не знає мати, що син лл’є кров.

Учень 6 Євпак

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень 7  Горбаченко

Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під кліп  Небесної сотні «Пливе кача» учитель запалює свічки учням по колу. Учасники поминають хвилиною мовчання. )

Викладач.

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Ведучий 1 Григор’єва

А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав.

Із кров’ю перемішана сльоза …

А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло …

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла …

Ведучий 2 Шеремет

Навіть на останнім рубежі

Промінь віри в нас ще не погас,

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

В наших грудях кулі і ножі,

Нас розп’ято й знищено не раз!

Боже, Україну збережи,

Господи, помилуй нас!

Заключне слово викладача.

Загиблі хлопці віддали свої  життя за всіх нас. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди! Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну.

Відео «Мамо не плач»